Події 23 січня 1947 року

23 січня 1947 року в Жуківському лісі на Бережанщині трагічно завершився життєвий шлях чотирьох незламних людей. У нерівному протистоянні з московськими окупантами загинули Микола Арсенич (Михайло, Арсен, Березовський, Григір, Дем’ян, Максим, Микола) — засновник військової контррозвідки ОУН і єдиний генерал безпеки УПА, його дружина, охоронець, а також зв’язкова Центрального Проводу ОУН і Романа Шухевича — Марія Римик (Наталка, Маруся, Марія).

Відомостей про долю Марії Римик тривалий час було вкрай мало через надзвичайно високий рівень конспірації. Вона належала до найвужчого кола довірених осіб Проводу, підтримувала зв’язок із Головою Служби безпеки ОУН Миколою Арсеничем та крайовим референтом СБ ОУН Григорієм Пришляком (Мікушка, Маріян).

У виданні «Чортківська округа. Історико-мемуарний збірник. Чортків, Копичинці, Борщів, Заліщики», підготовленому ветеранами підпілля в еміграції, Марію Римик офіційно вшановано як одну з колишніх учениць Чортківської гімназії, які «загинули як воїни УПА в нерівних боях проти московського окупанта».

Микола Арсенич здобув репутацію одного з найкращих конспіраторів ОУН. Саме під його керівництвом розпочалося формування та активний розвиток ефективної мережі територіальних органів СБ ОУН. Було розроблено й удосконалено форми та методи розвідувальної й контррозвідувальної діяльності.

Завдяки Арсеничу СБ ОУН перетворилася на ключовий інструмент виживання українського визвольного руху та під його проводом залишалася боєздатною навіть у період масштабних ворожих операцій. Мережа СБ ОУН мала чітку, струнку структуру й діяла практично незалежно від інших підпільних ланок. Апарат СБ забезпечував контррозвідувальний захист конспіративних ліній зв’язку.

У 1946 році рішенням Української головної визвольної ради (УГВР) Миколу Арсенича було нагороджено Золотим Хрестом Заслуги УПА.